安倍在自民党大会上公开就森友学园“地价门”道歉
Календар? |
---|
![]() |
![]() ![]() |
Юда?зм |
---|
![]() ![]() |
?вре?йський календа?р — традиц?йний календар ?вре?в, що належить до м?сячно-сонячних, тобто к?льк?сть календарних дн?в його м?сяц?в визнача?ться зг?дно з часом обертання М?сяця, що дор?вню? 29 дням 12 годинам 44 хвилинам ? 2,8 секунди, тод? як тривал?сть року врахову? пер?од повного обертання Земл? навколо сонця.
Рахунок рок?в у ?врейському л?точисленн? ведеться в?д створення св?ту.
Початок л?точислення в?дпов?да? 7 жовтня (1-го т?шрея) 3761 до н. е.
Григор?анський р?к | ?врейський р?к |
---|---|
-3761 | 0—1 |
1 | 3761—3762 |
33 | 3791—3792 |
1600 | 5360—5361 |
2000 | 5760—5761 |
2025 | 5785—5786 |
?зра?льський народ в?в в?дл?к часу за м?сяцем, ? кожний молодий м?сяць був початком нового календарного м?сяця. Тому тривал?сть одних м?сяц?в була 29 дн?в, ?нших — 30 дн?в, а в роц? було 12 м?сяц?в:
- Н?сан, давн?й Ав?в — 30 дн?в;
- ?яр (З?ф) — 29 дн?в;
- Сиван — 30 дн?в
- Таммуз — 29 дн?в;
- Ав — 30 дн?в;
- Елул — 29 дн?в;
- Т?шрей, або ?фан?м — 30 дн?в;
- Хешван, м?сяць дощ?в; також Мархешван (Бул) — 29 або 30 дн?в;
- К?слев — 29 або 30 дн?в;
- Тевет — 29 дн?в;
- Шват — 30 дн?в;
- Адар — 29 дн?в.
Через те, що р?к за м?сяцем в?дставав в?д року за сонцем на 11 дн?в, ?вре? кожного третього року додавали 13-й м?сяць (у 30 дн?в) ? називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.
В юда?зм? календар в?д?гра? вкрай важливу роль, визначаючи часов? границ? пост?в ? свят. Кожний ритуальний пер?од розрахову?ться аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення закон?в Тори, покаранням за недотримання яких у часи ?снування ?русалимського Храму була смерть.
М?сяць ?врейського календаря за тривал?стю дор?вню? 29-30 дням. Високосний р?к ма? на один м?сяць б?льше — 13 м?сяц?в.
Новий р?к почина?ться у вересн?.
Сучасний ?врейський календар почина?ться з м?сяця Т?шр?.
Тижневий цикл (?вр. ????) склада?ться ?з семи дн?в, що в?дпов?да? к?лькост? дн?в створення св?ту. Назви дн?в тижня — прост? номери в?д одного до шести. Шабат — сьомий день тижня.
Дн? тижня:
- Йом Р?шон (??? ?????, Yom Rischon ?Перший день?, в?дпов?да? нед?л?)
- Йом Шен? (??? ???, Yom Sheni, ?Другий день?, понед?лок)
- Йом Шл?ш? (??? ?????, Yom Shelishi, ?Трет?й день?, в?второк)
- Йом Рев?? (??? ?????, Yom Revi?i, ?Четвертий день?, середа)
- Йом Хам?ш? (??? ?????, Yom Chamishi, ?П'ятий день?, четвер)
- Йом Ш?ш? (??? ????, Yom Shishi, ?Шостий день?, п'ятниця)
- Йом Шабат (???, ?спок?й?, субота)
Доба (веч?р-ранок-день-надвеч?р'я) у ?врейському календар? почина?ться увечер?. Об?рунтування знаходиться у Книз? Буття: ?.. ? був веч?р ? був ранок — день перший.?[1]. З ?стор?? творення виходить також ? те, що кожен день також ма? ? надвеч?р'я (?вр. ??? — Erev).
У св?т? прийнято д?лити добу на 24 р?вн? частини — години. У кожн?й годин? 60 хвилин, а кожна хвилина ма? 60 секунд. Тому кожна година абсолютно дор?вню? будь-як?й ?нш?й годин?. Денний час вл?тку може бути довшим, н?ж вноч?, а взимку — навпаки[2].
?врейський календар влаштований ?накше. У ньому теж доба трива? 24 години, але години не ? р?вними. Вони д?ляться на дв? групи: денн? ? н?чн?. День завжди трива? 12 годин, ст?льки ж трива? н?ч. ? виявля?ться, що в довге л?то денна година може тривати 72 хвилини, тод? як взимку година може бути всього 48 хвилин[2].
Под?л доби на години в ?врейському календар? бува? двох вид?в: шаот зман?йот ?тимчасов? години? ? шаот шавот ?пост?йн? години?. Шаот зман?йот становить 1/12 св?тлового дня (в?д сходу до заходу сонця) ? 1/12 ноч?. Шаот Шавот — 1/24 дня[2].
Години д?ляться на хелеки, кожен з яких становить 1/1080 години. Також виокремлю?ться хвилина (на ?врит? — дака?), 1/60 години, хелек, дор?вню? 1/18 хвилини (тобто 1 хелек дор?вню? 31/3 секунди) ? рега?м (1/76 хелека, що дор?вню? 44 м?л?секундам). Шаот шавот та ?х пох?дн? використовуються для астроном?чних ? календарних розрахунк?в[2].
- Рош га-Шана (1 та 2 т?шрею) — ?голова року? — ?врейський Новий р?к, день, з якого почина?ться суд над вс?м твор?нням. Цього дня ?вре? сурмлять у шофар.
- Йом К?пур — День Спокути. Цього дня Вс-вишн?й остаточно вир?шу? долю людини на майбутн?й р?к. Цього дня вирок п?дпису?ться. П?ст на день Йом К?пур — найсувор?ший ? найважлив?ший п?ст. Цього дня Усевишн?й простив ?врейському народу гр?х золотого тельця ? з того часу цей день став Днем Спокути. Йом Кипур називають також ?суботою субот?. Цього дня д?ють 5 заборон — на ?жу ? питво (протягом 25 годин), умивання, умащення шк?ри, нос?ння шк?ряного взуття ? подружню близьк?сть.
- Сукот — означа? ?курен??. У куренях жили предки ?врейського народу по виходу з ?гипту. Сказано в Тор?: ?у куренях живете с?мох дн?в; кожен житель кра?ни в ?зра?л? повинен жити в курен?, щоб знали покол?ння ваш?, що в куренях оселив Я син?в ?зра?лю, коли вив?в ?х ?з Кра?ни ?гипетсько?? (Ва?кра 23:42,43). Тому протягом усього свята Суккот варто жити в курен?, як у будинку: ?сти, пити, вивчати Тору, в?дпочивати, приймати гостей тощо
- Ханука
- Шавуот
- Пурим
- Песах — як ? б?льш?сть ?нших ?врейських свят, Песах символ?зу? прямий зв'язок м?ж Всевишн?м ? ?врейським народом. Присвячено свято виходу ?вре?в ?з ?гипту, де вони були в рабств?.
- Лаг ба-Омер
- П?ст 9 Ава
- Ту б?-Шват
- Гошана Раба
- П?ст Естер
- П?ст 17 тамуза
- Сл?хот
- Сф?рат га-Омер
- Шм?н? Ацерет
- С?мхат Тора
- П?ст 10 тевета
Оск?льки свято Песах в?дзнача?ться 15-го н?сана[3][4][5], який вважа?ться м?сяцем весни, то для гармон?зац?? м?сячного року з сонячним роком у ?врейському календар? прийнятий цикл з 19 рок?в (малий цикл), в якому 7 рок?в ? високосними роками. Числа високосних рок?в у 19-р?чному цикл?: 3, 6, 8, 11, 14, 17, 19.
?врейський р?к | Новоюл?анськ? роки | Номер року в цикл?[3] | Високосний | Правильний, достатн?й або недостатн?й | Новоюл?анська дата 1-го т?шрея | День тижня |
---|---|---|---|---|---|---|
5772 | 2011—2012 | 15 | Н? | Правильний | 29 вересня 2011 | четвер |
5773 | 2012—2013 | 16 | Н? | Недостатн?й | 17 вересня 2012 | понед?лок |
5774 | 2013—2014 | 17 | Так | Достатн?й | 5 вересня 2013 | четвер |
5775 | 2014—2015 | 18 | Н? | Правильний | 25 вересня 2014 | четвер |
5776 | 2015—2016 | 19 | Так | Достатн?й | 14 вересня 2015 | понед?лок |
5777 | 2016—2017 | 1 | Н? | Недостатн?й | 3 жовтня 2016 | понед?лок |
5778 | 2017—2018 | 2 | Н? | Правильний | 21 вересня 2017 | четвер |
5779 | 2018—2019 | 3 | Так | Достатн?й | 10 вересня 2018 | понед?лок |
5780 | 2019—2020 | 4 | Н? | Достатн?й | 30 вересня 2019 | понед?лок |
5781 | 2020—2021 | 5 | Н? | Недостатн?й | 19 вересня 2020 | субота |
5782 | 2021—2022 | 6 | Так | Правильний | 7 вересня 2021 | в?второк |
5783 | 2022—2023 | 7 | Н? | Достатн?й | 26 вересня 2022 | понед?лок |
5784 | 2023—2024 | 8 | Так | Недостатн?й | 16 вересня 2023 | субота |
5785 | 2024—2025 | 9 | Н? | Достатн?й | 3 октября 2024 | четвер |
5786 | 2025—2026 | 10 | Н? | Правильний | 23 вересня 2025 | в?второк |
5787 | 2026—2027 | 11 | Так | Достатн?й | 12 вересня 2026 | субота |
5788 | 2027—2028 | 12 | Н? | Достатн?й | 2 жовтня 2027 | субота |
5789 | 2028—2029 | 13 | Н? | Правильний | 21 вересня 2028 | четвер |
5790 | 2029—2030 | 14 | Так | Недостатн?й | 10 вересня 2029 | понед?лок |
За сво?м походженням тепер?шн?й календар ? найп?зн?шою верс??ю юдейського календаря ? не використовувався у Храм? за час?в Христа. У сво?му Додатку 3 до ?стор?? ?врейського народу за час?в ?суса Христа (History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ (Vol. 1, р. 587)) Шурер стверджу?, що ?врейськ? ?мена мають ассир?йсько-вавилонське походження; ?х аккад?анськими екв?валентами ?: ни-са-ан-ну, а-а-ру, сф-ма-ну, ду-у-зу ? т. д., звертаючись при цьому до роботи Лендсбургера (Materialen zum Sumerischen Lexicon V (1957), с. 25-26 ? дал? за текстом): "Найдавн?шим посл?довним юдейським списком ус?х м?сяц?в ? Мег?ллат Таан?т. В?н складений в I — на початку II стор?ччя н. е. ? був процитований в М?шн?, складен?й близько II стор?ччя.
З п?зн?ших автор?в заслугову? на увагу лише малов?домий християнин Йосиф, який у сво?му Гипомнест?кум? (PG cvi, col. 33) ма?: Н?сан, Еяр, Е?оуан, Тамоуз, "Аб, ‘Елоул, ‘Оср? (читайте Т?ср?), Марсабан, Часелей, Тебет, Еабат, ‘Адар [Nesan, Eiar, Eiouan, Thamouz, ?Ab, ‘Eloul, ‘Osri (read Thisri), Marsaban, Chaseleu, Tebeth, Eabath, ‘Adar]?.
П?сля наведення назв ?врейських м?сяц?в, Шурер каже: ??врейськ? м?сяц? завжди були тим, що ? м?сяц? вс?х цив?л?зованих народ?в, а саме — вони вим?рювалися м?сячними циклами. Оск?льки астроном?чна тривал?сть м?сяця ? 29 дн?, 12 годин, 44′, 3″, м?сяц?, що складаються з 29 дн?в, повинн? регулярно чергуватися з м?сяцями, що складаються з 30 дн?в. Але 12 м?сячних м?сяц?в становлять т?льки 354 дн?, 8 годин, 48′ 38″, тод? як сонячний р?к охоплю? 365 дн?в, 5 годин, 48′ 48″. Р?зниця м?ж м?сячним роком, що склада?ться з 12 м?сяц?в ? сумою дн?в сонячного року, таким чином, становить 10 дн?в 21 годин. Щоб компенсувати цю р?зницю кожний трет?й р?к ? ?нод? — кожний другий треба додавати ще один м?сяць. Цього закону дотримувалися на самому початку, тобто 3 рази в кожн? 8 рок?в додавалося по одному м?сяцю (в цей пер?од р?зниця становила 87 дн?в). 4-р?чн? Грецьк? ?гри також будувалася на цьому 8-р?чному цикл? (‘октаетер?с?'), 4-р?чний цикл отримувався простим розд?ленням 8-р?чного?.
- ↑ Бт. 1:5. Арх?в ориг?налу за 1 червня 2013. Процитовано 19 лютого 2017. [Арх?вовано 2025-08-05 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Ларри Файн. ЕВРЕЙСКИЙ КАЛЕНДАРЬ. www.evrey.com (рос.). Еврейский журнал.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Климишин И., 1990, с. 256.
- ↑ What Is Passover?. [Арх?вовано 2025-08-05 у Archive.is](англ.)
- ↑ First day of Passover. Арх?вовано травень 8, 2016 на сайт? Wayback Machine.(англ.)
- Климишин И. А. Календарь и хронология. — Изд. 3. — М. : Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит, 1990. — 478 с. — 105000 прим. — ISBN 5-02-014354-5.
- Климишин ?. А. Календар ? хронолог?я. — 5-е видання, доповнене. — ?вано-Франк?вськ : в-во ?вано-Франк?всько? Теолог?чно? Академ??, 2002. — 232 с. — ISBN 966-95931-2-3.
- ?врейський календар у nabkal.de [Арх?вовано 14 березня 2017 у Wayback Machine.] (н?м.)
- Праздники // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)