京东“亚洲一号”项目落户静海 三地网购实现分钟级精准到达
Арабо-?зра?льський конфл?кт | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||
Л?га арабських держав |
?зра?ль |
||||||
Воювали проти ?зра?ля |
Зах?дний берег р?чки Йордан та Сектор Газа |
||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
![]() Арабськ? кра?ни |
![]() ?зра?ль | ||||||
Втрати | |||||||
близько 46000 в?йськовослужбовц?в вбито | близько 9000 в?йськовослужбовц?в вбито | ||||||
Арабо-?зра?льський конфл?кт сер?я
Мирн? договори та пропозиц??
百度 王奶奶真的是个大好人!90岁的黄顺英提起王冬枝,连连称赞。
Мирова угода м?ж ?зра?лем та ?гиптом |
Юда?зм |
---|
![]() ![]() |
Ара?бо-?зра??льський конфл??кт або Арабо-?зра?льськ? в?йни — протистояння м?ж низкою арабських кра?н, а також арабськими во?н?зованими радикальними угрупуваннями, що п?дтримуються частиною кор?нного арабського населення п?дконтрольних ?зра?лю палестинських територ?й, з одного боку, та с?он?стським рухом, а пот?м ? Державою ?зра?ль, з ?ншого.
Хоча Держава ?зра?ль була створена т?льки в 1948 роц?, фактично ?стор?я конфл?кту охоплю? близько стол?ття, починаючи з к?нця XIX стол?ття, коли був створений пол?тичний с?он?стський рух, який поклав початок боротьб? ?вре?в за власну державу.
П?сля розпаду Османсько? ?мпер?? в результат? ?? поразки в Перш?й св?тов?й в?йн? конфл?кт м?ж ?вреями-с?он?стами та арабським населенням Палестини зводився, головним чином, до територ?альних домагань обох стор?н на п?дмандатну Палестину. В ход? загострення ситуац?? в друг?й чверт? XX стол?ття до геопол?тично? складово? додалися також рел?г?йна та культурна, що п?дсилюють м?жнац?ональну ворожнечу. В 1948 роц? сус?дн? арабськ? кра?ни оголосили в?йну новостворен?й ?врейськ?й держав?. Таким чином, конфл?кт вийшов за меж? Палестини ? перер?с у конфл?кт м?ж ?зра?лем та вс?ма ?ншими арабськими державами в рег?он?. З п?дписанням мирно? угоди з ?гиптом (в 1979 роц?) ? з Йордан??ю (в 1994 роц?) число ворожих ?зра?лю держав скоротилося. У рамках великомасштабного арабо-?зра?льського конфл?кту прийнято вид?ляти рег?ональний Палестино-?зра?льський конфл?кт, обумовлений, в першу чергу, з?ткненням ?нтерес?в територ?альних ?вре?в ? араб?в, що проживають в Палестин?. В останн? роки саме цей конфл?кт ? джерелом пол?тично? напруги та в?дкритих збройних з?ткнень в рег?он?.

- С?он?стський рух, на основ? якого була створена держава ?зра?ль, вбача? в Палестин? ?сторичну батьк?вщину ?врейського народу, ? виходить ?з твердження, що цей народ ма? право на власну суверенну державу. Це твердження ?рунту?ться на к?лькох основних принципах:
- Принцип р?вност? народ?в: под?бно ?ншим народам, у яких ? своя суверенна держава, ?вре? також мають право жити в сво?й кра?н? ? керувати нею.
- Принцип необх?дност? захисту ?вре?в в?д антисем?тизму: явище антисем?тизму змушу? ?вре?в орган?зуватися з метою самозахисту ? знайти територ?ю, яка служила б притулком у раз? повторення катастрофи Голокосту. Це можливо т?льки з? створенням ?врейсько? держави.
- Принцип ?сторично? батьк?вщини: як показують численн? антрополог?чн? й археолог?чн? досл?дження, на територ?? Палестини починаючи з XIII стол?ття до н. е. проживали ?врейськ? племена, з XI по VI стол?ття до н. е. ?снували ?врейськ? держави. Переважна присутн?сть ?вре?в на ц?й територ?? збер?галася й п?сля завоювання останньо? ?врейсько? стародавньо? держави Юде? вавилонським царем Навуходоносором II, протягом наступних стол?ть з почерговим переходом земель з рук в руки, ? аж до повстання Бар-Кохби в 132 роц?, п?сля якого значна к?льк?сть ?вре?в була вигнана римлянами з кра?ни. Але нав?ть п?сля цього вигнання до V стол?ття н. е. в Гал?ле? збер?галася ?врейська б?льш?сть[1]. В юда?зм? ця територ?я назива?ться ?Ерец ?сраель?, що в переклад? означа? ?Земля ?зра?лю?. Вона була об?цяна Якову (?зра?лю) Богом як Земля Об?тована, яку В?н признача? для ?вре?в. З часу виникнення ?врейського народу одн??ю з основоположних ? пропов?дуючих юда?змом ?дей ? зв'язок цього народу з землею ?зра?лю.
- Група громадських орган?зац?й, що представляють ?нтереси ?вре?в, вигнаних з арабських кра?н в 1948-1970-т? рр., чи? нащадки складають до 40 % населення ?зра?лю[2], вважа?, що територ??, отриман? ?вреями в ?зра?л?, нев?дпов?дно менше, н?ж втрачена ними в ход? вигнання нерухом?сть, а матер?альн? втрати з?гнаних з? сво?х земель палестинц?в також менше, н?ж втрати вигнаних ?вре?в[3].
- Арабськ? держави ? м?сцев? араби спочатку були категорично проти створення держави ?зра?ль на територ?? Палестини.
- Радикально налаштован? пол?тичн? ? терористичн? рухи, а також уряди деяких кра?н, принципово заперечують право ?зра?лю на ?снування.
- З тенденц??ю посилення фундаментал?стських настро?в в арабському св?т? починаючи з друго? половини XX стол?ття, арабська позиц?я доповню?ться поширенням продиктованого рел?г??ю переконання, зг?дно з яким ця територ?я ? частиною споконв?чно мусульманських земель.
- Противники ? критики ?зра?лю вважають, що пол?тика ц??? держави на окупованих територ?ях перейшла в расизм ? апарте?д, поступово позбавляючи палестинц?в ?хньо? земл? ? грубо порушуючи ?хн? права.
- У 2002 роц? Л?га Арабських Держав (ЛАД) прийняла програму в?дому як ?Сауд?вська мирна ?н?ц?атива?, що висува? умову остаточного миру з ?зра?лем (див.нижче).
Арабо-?зра?льський конфл?кт ма? сво? корен? у прибутт? ?вре?в до Палестини, в?домо? також як "земля об?тована", що була населена м?сцевими арабами п?д британським мандатом до 1948 року. Це призвело до територ?альних та нац?ональних суперечок м?ж ?зра?льтянами та палестинцями, що стало важливим фактором у розвитку конфл?кту.
14 травня 1948 року завершилася д?я британського мандату в Палестин?. Того ж дня ?врейський нац?ональний ком?тет з?брався в Тель-Ав?вському музе?. Вони схвалили прокламац?ю щодо утворення ?врейсько? держави в Ерец-?сраель, назвавши ?? Держава ?зра?ль[4][5]. Проте ?? кордони не були визначен?[6]. Декларац?ю написав Давид Бен-?ур?он, виконавчий голова Всесв?тньо? с?он?стсько? орган?зац??.
15 травня 1948 року в оф?ц?йн?й телеграм? до Генерального секретаря ООН Л?га арабських держав заявила: ?змушен? втрутитися з ?диною метою — в?дновити мир ? безпеку та встановити закон ? порядок у Палестин?? … ?Уряди арабських держав цим п?дтверджують на цьому етап? точку зору, яку вони неодноразово висловлювали в попередн?х випадках, на Лондонськ?й конференц?? та, в основному, в Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, ?диним чесним ? справедливим вир?шенням проблеми Палестини ? створення Об'?днано? Держави Палестина, засновано? на демократичних принципах...?[7][8]
Того дня арм?? ?гипту, Л?вану, Сир??, Зайордання та ?раку вторглися на територ?ю, яку вже не контролював Британський мандат, що ознаменувало початок арабо-?зра?льсько? в?йни 1948 року[6]. За 15 м?сяц?в новостворена Арм?я оборони ?зра?лю змогла вит?снити арабськ? кра?ни з частини окупованих територ?й та розширивши сво? кордони за меж? початкового розпод?лу ООН. До грудня 1948 року ?зра?ль контролював б?льшу частину п?дмандатно? Палестини на зах?д в?д р?чки Йордан. Решта п?дмандатно? територ?? контролювалася ?гиптом (Сектор Гази) та ем?ратом Зайордання (Зах?дний берег та Сх?дний ?русалим), сформувавши державу Йордан?я[9][10].
Конфл?кт завершився 1949 року перемир'ям м?ж ?зра?лем та сус?дн?ми арабськими кра?нами (?гипет, Йордан?я, Л?ван та Сир?я). Встановлювалися тимчасов? кордони та дем?л?таризована зона, де були сформован? мон?торингов? групи ООН. Палестинську державу не утворено[11].
П?д час палестинсько? та арабо-?зра?льсько? в?йн становище ?вре?в в арабських кра?нах сутт?во пог?ршилося. У 1947 роц? в?дбулися жорсток? заворушення у Аден?, Алеппо, Багдад, Ка?р?, Трипол? та ?нших м?стах. П?сля 1948 року спалахнули анти?врейськ? заворушення у вс?х арабських кра?нах, де ?х могли позбавити громадянства, актив?в та земель, ? нав?ть пересл?дувати. За 20 рок?в понад 600 000 ?вре?в втекли чи ?х вигнали з арабських кра?н. Вони м?грували до ?зра?лю, де вони отримали громадянство за Законом про повернення[12]. Понад 200 000 перем?стилися до ?вропи чи США[13].
Через в?йну понад 700 000 палестинц?в втекли чи були вигнан? з територ?? контрольованих ?вреями. Частина переселилася до Гази та Зах?дного берега. Деяк? ви?хали до в?ддалених кра?н, що спричинило невир?шену донин? проблему з палестинськими б?женцями[14]. Приблизно 100 000 араб?в залишилися в ?зра?л? та отримали громадянство[15]. За традиц?йною ?врейською ?стор?ограф??ю причиною м?грац?? стали об?цянки арабських л?дер?в, що вони зможуть повернутися, коли виграють в?йну. Нов? ?сторики сумн?ваються в цьому та вважають, що причиною стали насильницьк? акти з боку ?зра?льських сил та ?врейських бойових груп[16][17][18]. П?д час в?йни оф?ц?йн? ?зра?льськ? документи, як? згодом виявили Бенн? Морр?с ? Бенджам?н Кедар, зазначали про ?зра?льську б?олог?чну в?йськову кампан?ю п?д кодовою назвою ?Хл?б св?й кинь?, щоби та?мно отру?ти палестинськ? колодяз? та не дати селянам повернутися[19][20][21]. На в?дм?ну в?д ?вре?в, арабськ? держави в?дмовилися ?нтегрувати палестинц?в у сво? сусп?льства. Вони десятил?ттями жили в таборах для б?женц?в без громадянства, деяк? донин? живуть у Зах?дного берез?, Йордан??, ?гипт? та Сектор? Гази. Деяк? в нелюдських умовах, схожих на нетр?.[15][22] 1948 року ООН визнала право на повернення палестинських б?женц?в ? створила Агентство ООН для допомоги палестинським б?женцям з над??ю на негайне повернення, але цього не в?дбулося. ?хн?й статус ?б?женц?в? продовжився на невизначений терм?н[23]. Арабськ? кра?ни, як? ?х прийняли, не надали ?м громадянства. Лише Йордан?я визнала палестинц?в на Зах?дному берез? р?чки Йордан та ?русалим?. З? свого боку, ?врейськ? б?женц?, як? не отримали жодного визнання чи допомоги в?д ООН, швидко ?нтегрувалися в ?зра?ль[24].
У 1967 роц? ?гипет, Сир?я та Йордан?я стягнули сво? в?йська до кордон?в ?зра?лю, вигнали миротворц?в ООН ? заблокували вх?д ?зра?льським кораблям в Червоне море ? Суецький канал. На п?вдн? продовжувалися атаки бойовик?в-феда?н?в. У сво?му виступ? по рад?о Насер закликав арабськ? держави скинути ?зра?ль у море[25]. Ц? д?? стали для кер?вництва ?зра?лю приводом для превентивно? атаки ? початку в?йни (casus belli), що ув?йшла в ?стор?ю п?д назвою Шестиденна в?йна[26]. У ц?й в?йн? ?зра?ль за л?чен? дн? досяг переконливо? перемоги, захопивши Синайський п?востр?в, Сектор Гази, Зах?дний берег р?чки Йордан, Сх?дний ?русалим та Голанськ? висоти. Зелена л?н?я 1949 року стала адм?н?стративним кордоном м?ж ?зра?лем ? новими територ?ями. Меж? ?русалима були розширен? й на сх?дну частину м?ста.
6 жовтня 1973 року, в Йом-К?пур (Судний день) — найб?льш священний день в ?врейському календар?, коли вс? в?руюч? ?вре? знаходяться в синагогах — ?гипет ? Сир?я одночасно атакували ?зра?ль. Для уряду ?зра?лю ця в?йна стала повною неспод?ванкою. В?йна Судного дня зак?нчилася 26 жовтня. Незважаючи на значн? втрати, напад ?гипетсько? ? сир?йсько? арм?й було усп?шно в?дбито ЦАГАЛом, п?сля чого в?йська повернулися на колишн? позиц??[27]. Хоча внутр?шн? розсл?дування результат?в в?йни зняло з уряду в?дпов?дальн?сть за цю под?ю, невдоволення громадськост? змусило прем'?р-м?н?стра Голду Ме?р п?ти у в?дставку.
У листопад? 1977 року в?дбувся ?сторичний в?зит Садата до ?зра?лю, де в?н виступив перед Кнесетом в ?русалим?, таким чином визнавши за ?врейською державою право на ?снування[28]. Тим самим, ?гипет — найб?льша ? сильна у в?йськовому в?дношенн? арабська кра?на — першою порушила проголошений в 1967 роц? в Хартумськ?й декларац?? принцип ?трьох н?? — ?н?? миру з ?зра?лем, ?н?? — визнанню ?зра?ля, ?н?? — переговорам з ?зра?лем. Цей безпрецедентний акт поклав початок серйозного мирного процесу.
В?зит президента Садата до ?русалима викликав обурення в б?льшост? арабських кра?н. Уряди та ЗМ? Сир??, ?раку, Алжиру, Л?в??, а також ОВП звинуватили Садата в зрад? арабсько? справи ? прислужництв? ??мпер?ал?стично-с?он?стсько? змови?[29]. Йордан?я та Сауд?вська Арав?я, що зайняли спочатку нейтральну позиц?ю, згодом при?дналися до протесту проти мирно? ?н?ц?ативи Садата. Разом з тим, так? арабськ? кра?ни, як Судан, Марокко та Оман, надали Садату певну п?дтримку, а Тун?с, ?мен та Сомал? не стали засуджувати ?гипет[29].
Сир?я, Йордан?я та Л?ван, а також представники палестинц?в категорично в?дкинули пропозиц?ю Садата взяти участь у переговорах з ?зра?лем у рамках Ка?рсько? конференц??. Йордан?я також в?дкинула ? вс? запрошення при?днатися до переговор?в за посередництва США[29].
В грудн? 1977 року в Трипол? глави держав ?Фронта в?дмови?[en]: Сир??, Алжиру та Л?в??, а також представники ?раку, П?вденного ?мену ? ОВП р?зко засудили ?гипетського президента, оголосивши пол?тичний бойкот зустр?чам Арабсько? л?ги в Ка?р? та торговий бойкот ?гипетським компан?ям, як? будуть мати справу з ?зра?лем. Було також оголошено про ?заморожування? дипломатичних в?дносин цих кра?н з ?гиптом. ?гипет, у свою чергу, роз?рвав в?дносини з цими кра?нами, позбавивши ОВП сво?? п?дтримки[29].

Р?к по тому, президент США Джимм? Картер запросив А. Садата ? М. Бег?на на сам?т в Кемп-Дев?д?, щоб обговорити з ними можлив?сть остаточного мирного договору. Переговори проходили з 5 по 17 вересня 1978 року ? зак?нчилися п?дписанням у Вашингтон? двох документ?в, озаглавлених ?Принципи для п?дписання мирного договору м?ж ?гиптом та ?зра?лем? ? ?Принципи миру на Близькому Сход??.[30] 26 березня 1979 року Бег?н ? Садат п?дписали у Вашингтон? мирну угоду м?ж ?зра?лем ? ?гиптом, що поклала край в?йн? м?ж двома державами ? встановила м?ж ними дипломатичн? й економ?чн? в?дносини. За умовами угоди, ?зра?ль повертав ?гипту Синайський п?востр?в ? визнавав ?законн? права палестинського народу?. Було також досягнуто принципово? обоп?льно? згоди на надання автоном?? жителям контрольованих ?зра?лем територ?й до остаточного вир?шення питання про ?хн?й майбутн?й пол?тичний статус[30].
П?сля п?дписання мирно? угоди м?ж ?зра?лем та ?гиптом нова зустр?ч глав арабських держав ухвалила привести в д?ю заходи проти ?гипту, нам?чен? ран?ше: ?гипет був виключений з Арабсько? л?ги, будь-яка економ?чна допомога арабських кра?н ?гипту була припинена, т? арабськ? держави, як? до цього моменту ще п?дтримували з ?гиптом дипломатичн? в?дносини (кр?м Судану, Сомал? та Омана), роз?рвали ?х. Таким чином, арабський св?т виступив проти найб?льшо? держави, що претендувала на роль його л?дера[29].
В 1979 роц? ?зра?ль вив?в вс? сво? в?йська та евакуював поселенц?в з Синайського п?вострова.
7 червня 1981 року, в ход? операц?? ?Опера?, ?зра?льська ав?ац?я розбомбила на територ?? ?раку недобудований ядерний реактор ?Ос?рак?. Це в?йськове вторгнення було засуджено резолюц??ю 487 радбезу ООН[31].
У 1982 роц? ?зра?ль втрутився в Л?ванську громадянську в?йну для того, щоб знищити бази ОВП, з яких велися атаки на ?зра?ль ? проводився обстр?л п?вн?чно? частини кра?ни. Ця операц?я була названа ?Мир Гал?ле??, але згодом отримала назву Перша л?ванська в?йна. У результат? ?зра?льського вторгнення загинуло, за л?ванськими даними (газета ?Ан-Нахар?), 18 000 ос?б, з яких б?льше половини — комбатанти (бойовики ОВП, сир?йськ? в?йськовослужбовц? та ?нш?), що становить приблизно 13 % загиблих в ход? громадянсько? в?йни в Л?ван?[32]. У 1985 роц? ?зра?ль вив?в в?йська з б?льшо? частини територ?? Л?вану, кр?м буферно? зони, яка залишалася п?д ?зра?льським контролем до 2000 року.
У 1994 роц? була п?дписана ?зра?льсько-йорданська мирова угода, що зробило Йордан?ю другою арабською кра?ною, як?й вдалося нормал?зувати в?дносини з ?зра?лем[33].
У 2000 роц? прем'?р-м?н?стр Егуд Барак вив?в в?йська з П?вденного Л?вану.
У 2002 роц? Л?га Арабських Держав (ЛАД) прийняла програму, в?дому як Сауд?вська ?н?ц?атива. У н?й ЛАД пропону? ?зра?лю в?дступити з окупованих ним у ход? Шестиденно? в?йни територ?й до кордону 1967 року, визнати Палестинську державу на територ?? зах?дного берега р?чки Йордан та Сектора Газа з? столицею в Сх?дному ?русалим? та подбати про справедливе вир?шення проблеми палестинських б?женц?в. У в?дпов?дь на ц? д?? ?зра?лю, кра?ни-члени ЛАД зобов'язуються вважати арабо-?зра?льський конфл?кт зак?нченим, визнати ?зра?ль, укласти з ним мир ? встановити дипломатичн? в?дносини[34]. ?зра?ль станом на к?нець 2009 року не дав оф?ц?йно? в?дпов?д? на цю пропозиц?ю.
12 липня 2006 року л?ванська ши?тська терористична орган?зац?я Хезболла, п?дтримувана Сир??ю та ?раном, запустила к?лька ракет по ?зра?льських населених пунктах ? атакувала позиц?? ?зра?льських в?йськ[35][36][37][38][39][40][41]. Бойовики Хезболли перетнули ?зра?льський кордон, захопивши двох солдат?в у заручники. Провокац?йн? д?? Хезболли розпалили Другу л?ванську в?йну. П?д тиском ООН конфл?кт зак?нчився припиненням вогню. П?сля зак?нчення в?йни начальник ?зра?льського генштабу Дан Халуц п?шов у в?дставку[42].
У травн? 2008 року стало в?домо про непрям? переговори з Сир??ю в Туреччин?[43], як? були перерван? в грудн? 2008 року у зв'язку з початком операц?? ?Литий Свинець? в Сектор? Газа.
- 1948 — Арабо-?зра?льська в?йна 1948—1949 рок?в
- 1948–1950 — виникнення проблеми палестинських б?женц?в
- 1949–1955 — ?партизанська в?йна? проти ?зра?лю з територ?й, окупованих ?гиптом ? Йордан??ю, ? Сир??[44][45][46]
- 1967 — в ход? Шестиденно? в?йни ?зра?ль захопив територ??, населен? палестинськими арабами
- 1970 — вигнання ОВП з Йордан?? на територ?ю Л?вану (Чорний вересень)
- 1972–1982 — м?жнародний терор палестинських радикальних орган?зац?й ? атаки на ?зра?ль з територ?? Л?вану
- 1979 — Кемп-Дев?дськ? угоди
- 1982 — Л?ванська в?йна, вигнання ОВП з Л?вану в Тун?с
- 1987–1991 — Перша палестинська ?нтифада
- 1993, 1995 — Угоди в Осло
- 1994 — створення Палестинсько? автоном??
- 2000 — початок ?нтифади Аль-Акси
- 2005 — односторонн?й вих?д ?з Сектора Газа
- 2008–2009 — Операц?я ?Литий свинець? в Сектор? Газа
П?сля перемоги в Шестиденн?й в?йн? в 1967 роц? ?зра?ль зайняв Юдею, Самар?ю (Зах?дний берег р?чки Йордан) ? Сектор Газа, населен? в основному палестинськими арабами, а також б?женцями з територ?й, що перейшли п?д контроль ?зра?лю в ход? Арабо-?зра?льсько? в?йни 1947—1949 рок?в. ?зра?ль не анексував захоплен? в 1967 роц? територ?? ? не надав м?сцевим арабським жителям свого громадянства. Територ??, що перейшли п?д контроль ?зра?лю в 1967 роц?, визначаються ООН, ?С, США, РФ ? переважною б?льш?стю кра?н св?ту як окупован?. МЗС ?зра?лю визнача? ?х як сп?рн?. У 1973 роц?, п?сля В?йни Судного дня, було створено рух для в?дновлення ?сторичних ?врейських поселень в Юде?, Самар?? та Сектор? Газа, жител? яких ? громадянами ?зра?лю. Створення цих поселень активно заохочувалося ? ф?нансувалося урядом ?зра?лю.
Поразка арабських держав у 1967 роц? призвела до зростання арабського радикал?зму ? тероризму — була актив?зована д?яльн?сть Орган?зац?? визволення Палестини (ОВП), початковою метою яко? була ?збройна боротьба як ?диний шлях зв?льнення Батьк?вщини? ? створення на територ?? колишньо? п?дмандатно? Палестини ?дино? св?тсько? держави[47][48]. Наприк?нц? 60-х — початку 70-х рок?в палестинськ? терористи зд?йснили першу хвилю атак на ?зра?льтян по всьому св?ту. Найв?дом?шим актом стало захоплення ?зра?льських атлет?в на Л?тн?й Ол?мп?ад? 1972 року в Мюнхен?[49]. Н?мецьк? спецслужби зробили невдалу спробу зв?льнення заручник?в, у результат? яко? вс? вони були вбит? терористами. Деякий час по тому в?дпов?дальн? за цей теракт терористи, як? вижили у штурм?, вийшли на волю[50]. ?зра?льськ? спецслужби провели операц?ю ?Гн?в Божий?, в ход? яко? вс? учасники та орган?затори нападу були вистежен? та вбит?[51].
З 1967 по 1970 роки основн? сили ОВП перебували в Йордан??. М?ж силами ОВП та ?зра?лем в?дбувалися част? конфл?кти, причому ОВП пост?йно вторгалася на територ?ю ?зра?лю для проведення теракт?в, а арм?я ?зра?лю ?нод? вторгалася на територ?ю Йордан?? для акц?й проти ОВП. У 1970 роц? в результат? збройного конфл?кту з владою Йордан??, сили ОВП перебазувалися до Л?вану, продовживши (поряд з участю в громадянськ?й в?йн? в Л?ван?), сво? терористичн? д?? проти ?зра?лю. Цей конфл?кт тривав до 1982 року, коли в?дбулося вторгнення ?зра?лю до Л?вану для вигнання зв?дти ОВП. П?сля кровопролитних бо?в, зг?дно з м?жнародною угодою, основн? сили ? кер?вництво ОВП були змушен? евакуюватися до Тун?су.
У 1974 роц? ОВП прийняла програму, що передбача? можлив?сть ?снування Палестинсько? держави на частин? територ?? колишньо? п?дмандатно? Палестини одночасно з ?зра?лем, хоча остаточною метою як ? ран?ше декларувалося створення в ?зра?л?/Палестин? ?дино? св?тського демократично? держави[52]. 1988 року ОВП, кер?вництво яко? тод? знаходилося в Тун?с?, проголосила створення держави Палестина ? заявила про визнання резолюц?й ООН, що в?дносяться до вир?шення арабо-?зра?льського конфл?кту. Тим самим ОВП погоджувалася визнати державу ?зра?ль, згадану в цих резолюц?ях, та утворити палестинську державу на Зах?дному Берез? р?чки Йордан ? в Сектор? Газа[53].
У 1987 роц? на територ?? Зах?дного Берега р?чки Йордан ? в Сектор? Газа розпочалося повстання арабського населення проти ?зра?льського управл?ння та окупац?? — Перша ?нтифада[54]
П?д час В?йни в Перськ?й затоц? в 1991 роц? багато палестинських араб?в ? ОВП п?дтримували Саддама Хусейна та в?тали ?ракськ? ракетн? атаки по ?зра?лю[55][56].

П?сля того, як у 1992 роц? прем'?р-м?н?стром ?зра?лю став ?цхак Раб?н, ?зра?ль просував пол?тику компром?су з арабськими сус?дами[57][58].
Уже в 1993 роц? Шимон Перес та Махмуд Аббас п?дписали в Осло мирн? угоди, зг?дно з якими була створена Палестинська нац?ональна адм?н?страц?я (ПНА), що отримала контроль над частиною Зах?дного Берега р?чки Йордан ? Сектором Газа. В?дпов?дно до ?Угод в Осло? протягом 5 рок?в планувалося п?дписати остаточну угоду ? створити на територ?ях, окупованих ?зра?лем в 1967 роц?, Палестинську державу. У в?дпов?дь ОВП зобов'язувалася визнати право ?зра?лю на ?снування ? припинити терористичну д?яльн?сть[59].
П?дтримка мирних угод ?зра?льським сусп?льством ? палестинцями п?шла на спад п?сля продовження теракт?в ? напад?в на ?зра?льськ? мирн? та в?йськов? ц?л? з боку палестинських угрупувань ?слам?зму безпосередньо п?сля п?дписання угод[60], продовження в?дпов?дних д?й ?зра?льсько? арм?? проти палестинських угруповань, в ход? яких гинули й мирн? жител?, теракту в Печер? патр?арх?в в Хеврон?, що був ско?ний ?врейським терористом та пост?йних теракт?в палестинських терорист?в-смертник?в з ворожих до ОВП ?слам?стських угруповань[61].
У листопад? 1995 року ?цхак Раб?н був убитий правим екстрем?стом ?галем Ам?ром.
Наприк?нц? 1990-х рок?в прем'?р-м?н?стр Б?ньям?н Нетаньягу в?дв?в в?йська з Хеврону[62] та п?дписав ?Уай-Р?верський меморандум?[en], що давав палестинцям б?льше прав на самоврядування[63]. Проте остаточного врегулювання конфл?кту, задекларованого ?Угодами в Осло?, в передбачений терм?н не в?дбулося.
У липн? 2000 року прем'?р-м?н?стр Егуд Барак проводив переговори з Ясиром Арафатом на сам?т? в Кемп-Дев?д? за посередництва президента США Б?лла Кл?нтона. На цьому сам?т? Ехуд Барак запропонував план створення палестинсько? держави на 97 % територ?? Зах?дного Берега р?чки Йордан ? Сектора Гази. При цьому в?н пропонував негайно передати палестинськ?й держав? весь Сектор Газа ? 73 % територ?? Зах?дного Берега, ? протягом 10-25 рок?в перевести п?д палестинський контроль ще 20 % його територ??. У раз? реал?зац?? тако? пропозиц?? на початках Палестинська держава складалася б з 4-х незв'язаних частин, м?ж якими були б територ??, п?дконтрольн? ?зра?лю, ? не мала б зовн?шн?х кордон?в ?з жодною державою окр?м ?зра?лю[64]. Зг?дно з ?зра?льськими пропозиц?ями, велика частина ?русалима, включаючи Сх?дний ?русалим, залишилася б п?д ?зра?льським суверен?тетом. Палестинська держава повинна була б бути дем?л?таризованою. Арафат в?дкинув ц? пропозиц??[65]. П?сля провалу переговор?в ? провокативного (з точки зору багатьох палестинц?в) в?зиту Ар?еля Шарона, л?дера парт?? Л?куд на Храмову Гору, палестинськ? араби почали ?нтифаду Аль-Акси.
У 2001 роц? прем'?р-м?н?стром ?зра?лю став Ар?ель Шарон. На початку його прем'?рства мирн? переговори м?ж ?зра?лем ? Палестинською Адм?н?страц??ю практично припинилися. Надал? палестинськ? терористичн? орган?зац?? р?зко посилили свою д?яльн?сть. За даними правозахисно? орган?зац?? Бецелем за пер?од з 2000 року по 2008 р?к загинуло понад 1053 ?зра?льтянина, з них 335 в?йськовослужбовц?в (значна частина у 2001—2005 рр.)[66]. Це число перевищу? к?льк?сть ?зра?льтян, загиблих в ход? Шестиденно? в?йни[67]. Зг?дно з даними Шабака за перш? 4 роки ?нтифади загинуло 1017 ?зра?льтян ? 5598 були поранен?. За цей час було ско?но 138 теракт?в за участю смертник?в, випущено 480 ракет ?Касам? та 313 ?нших ракет ? снаряд?в. К?льк?сть обстр?л?в досягла 13 730[68].
Натом?сть ?зра?льська арм?я неодноразово проводила операц?? та ав?аудари на п?дконтрольних Палестинськ?й автоном?? територ?ях. За твердженням ?зра?льсько? сторони, метою цих д?й було знищення терорист?в та ??нфраструктури терору?. У результат? з 2000 року по 2006 р?к, за даними ?Бецелем?, загинуло 4281 палестинц?в, з них 2038 — цив?льн? особи, тисяч? людей були поранен? ? залишилися без даху над головою. Удари наносилися також по установах Палестинсько? Адм?н?страц?? та станц?ям палестинсько? пол?ц??, багато м?ст, що ран?ше були передан? п?д управл?ння Палестинсько? автоном??, були реокупован? ЦАГАЛом. ?зра?ль звинуватив владу ПА в п?дтримц? та орган?зац?? терору. З весни 2002 року та до сво?? смерт? з нев?домих причин восени 2004 року президент Палестинсько? автоном?? Ясир Арафат перебував п?д домашн?м арештом у сво?й резиденц?? в Рамалл?.
У 2005 роц? уряд Шарона зд?йснив план одностороннього виходу з Сектора Гази, результатом якого стали руйнування 25 ?врейських поселень ? втрата сво?х будинк?в понад 7 тисячами людей (як? отримали компенсац?ю в середньому по 300 тис. долар?в на с?м'ю)[69]). Шарон також почав буд?вництво Паркана Безпеки (?зра?льський розд?ловий бар'?р) м?ж ?зра?льською територ??ю ? Зах?дним Берегом р?чки Йордан[70] У с?чн? 2006 року Ар?ель Шарон перен?с ?нсульт, п?сля якого залишився в ком? ? посаду прем'?р-м?н?стра зайняв Егуд Ольмерт.
У с?чн? 2006 року на парламентських виборах на територ?ях, контрольованих Палестинською Адм?н?страц??ю, перемогу здобув радикальний ?слам?стський рух ХАМАС, визнаний в ?зра?л? та ряд? ?нших кра?н терористичним. Рух ХАМАС спочатку знаходився в опозиц?? до ОВП ? парт?? ФАТХ, керованих Яс?ром Арафатом, ? не визнавав угод в Осло. Ул?тку 2007 року м?ж прихильниками ФАТХ ? ХАМАС стався збройний конфл?кт, в результат? якого Сектор Газа опинився п?д контролем руху ХАМАС, а частини Зах?дного Берега, що знаходяться п?д управл?нням ПА, опинилися п?д контролем ФАТХ. З л?та 2007 року ?зра?ль посилив блокаду Сектора Газа, яка трива? дос?.
27 листопада 2007 року Егуд Ольмерт ? Махмуд Аббас погодилися почати переговори ? прийти до остаточно? угоди по палестинськ?й держав? до к?нця 2008 року. Проте зробити це не вдалося, переговори були перерван? наприк?нц? грудня 2008 року в зв'язку з проведенням ?зра?лем в сектор? Газа операц?? ?Литий свинець? проти угруповання ХАМАС. ?зра?ль пояснював проведення операц?? ?Литий Свинець? необх?дн?стю припинити багатор?чн? ракетн? обстр?ли з Гази, в результат? операц?? загинуло понад 1300 палестинц?в ? 14 ?зра?льтян.
У 2009 роц? переговори з ФАТХ продовжилися за участю нового прем'?р-м?н?стра ?зра?лю Б?ньям?на Нетаньягу ? нового президента США Барака Обами. 21 червня Н?таньягу виступив з? сво?м планом близькосх?дного врегулювання, в рамках якого висловив згоду на створення палестинсько? держави з обмеженими правами, в раз? визнання палестинцями ?зра?лю, як нац?онального будинку ?врейського народу, ? отриманн? гарант?й безпеки ?зра?лю, в тому числ? м?жнародних[71][72].
У листопад? 2009 року уряд ?зра?лю заявив про десятим?сячний моратор?й на буд?вництво в ?врейських поселеннях на Зах?дному берез? р?чки Йордан, проте цей моратор?й не задовольнив палестинську сторону, оск?льки в?н не торкався Сх?дного ?русалиму[73].
2 вересня 2010 року прям? переговори м?ж ПНА та ?зра?льським урядом були в?дновлен?[74]. Однак ц? переговори перебувають п?д загрозою зриву через суперечност? в ?зра?льському уряд? з приводу продовження моратор?ю на буд?вництво поселень, ? через небажання палестинсько? адм?н?страц?? продовжувати прям? переговори, у раз? якщо моратор?й не буде продовжений[75].

Зг?дно з Електронною ?врейською енциклопед??ю, з точки зору м?жнародного права, територ?я та кордони ?зра?лю остаточно не визначен?[76]. Сам ?зра?ль, внасл?док р?зних чинник?в, утриму?ться в?д оф?ц?йного визначення сво?х кордон?в; ряд ?зра?льських юрист?в вважають, що територ?я взагал? не ? обов'язковим елементом держави[77].
?снують к?лька можливих вар?ант?в визначення територ?? ?зра?лю:
- Резолюц?я Генерально? Асамбле? ООН 181/11 в?д 29 листопада 1947 року, яка не була визнана арабськими кра?нами ? не була ними виконана, залиша?ться ?диним м?жнародно-правовим документом, в якому заф?ксована територ?я ?врейсько? держави[77]. Цей документ передбачав в?днесення до ?врейсько? держави Сх?дно? Гал?ле?, ?зреельсько? долини, б?льшо? частини приморсько? р?внини ? пустелю Негев; до арабсько? держави — Зах?дно? Гал?ле?, г?р Юде? ? Самар?? (за винятком ?русалима) ? частини приморсько? р?внини в?д ?сдуда (Ашдода) до кордону з ?гиптом. ?русалим та Вифле?м повинн? були стати територ?ями п?д м?жнародним контролем[78].
- Суверенна територ?я ?зра?лю, що склалася в результат? В?йни за незалежн?сть 1949 (визнана де-факто б?льш?стю кра?н св?ту[79]), приблизно дор?вню? 20 770 км2, з яких 2 % зайнят? водою[80].
- Територ?я, на яку п?зн?ше був поширений суверен?тет ?зра?лю, включаючи Сх?дний ?русалим та Голанськ? висоти дор?вню? 22 072 км2[81].
- Повна площа територ??, контрольовано? ?зра?лем, включаючи Палестинську автоном?ю та територ??, зайнят? п?д час Шестиденно? в?йни, становить 27 799 км2[82].
?гипетсько-?зра?льський кордон був встановлений по меж? мандатно? територ?? Палестини ? закр?плений договором в?д 26 березня 1979 року[83].
Йордансько-?зра?льський кордон заф?ксовано договором в?д 26 жовтня 1994 року по л?н?? м?ж Британською п?дмандатно? Палестиною ? Ем?ратом Трансйордан??ю з деякими незначними в?дм?нностями[84][85].
Кордони ?зра?лю з Л?ваном ? Сир??ю оф?ц?йно не врегульован?. ?сну? так звана ?блакитна л?н?я?, кордон ?зра?лю ? Л?вану визнаний ООН, однак залиша?ться розб?жн?сть щодо Ферми Шебаа. З Сир??ю нема? оф?ц?йно оформленого кордону, ? лише ?л?н?я припинення вогню?, де за р?шенням Ради Безпеки ООН по зак?нченн? в?йни 1973 року була створена буферна зона, що розд?ля? ?зра?ль ? Сир?ю.
З посиленням рол? ?рана в конфл?кт? ? його рег?онально? сили ? неможливост? надання сухопутно? п?дтримки сво?м прихильникам у конфл?кт? ним були послан? корабл? з в?йськовою контрабандою, зафрахтован? у трет?х кра?н:
- 2001 р. — корабель ?Сантор?н??
- 2002 р. — корабель ?Кар?н А? п?д прапором Тонга
- 2009 р. — корабель ?Мончегорськ?, що належав К?пру
- 2009 р. — корабель ?Francop? п?д прапором Антигуа ? Барбуда
- 2011 р. — корабель ?В?ктор?я?
Пол?тика, що проводиться Державою ?зра?ль на контрольованих територ?ях, виклика? широкий сусп?льний резонанс ? р?зку критику з боку ряду пол?тик?в[86][87][88][89], ООН[90], зах?дних фонд?в ? некомерц?йних правозахисних орган?зац?й, серед яких Amnesty International,[91] ?Human Rights Watch?[92] та If Americans Knew. Усередин? кра?ни д?? уряду п?ддаються критиц? такими орган?зац?ями як ?Бецелем?[93]. У зв?тах цих орган?зац?й м?стяться численн?, але не п?дтверджен? св?дчення, як? стверджують про проведення тортур в ?зра?льських в'язницях[94][95], позбавлення палестинц?в цив?льних прав (обмеження пересування, економ?чна блокада, знущання, заборона на скаргу до цив?льного суду, заборона на мирн? демонстрац?? протесту)[96], в?йськових д?ях, спрямованих проти мирного населення, руйнувань палестинських будинк?в[97], агресивн?й повед?нц? ?врейських поселенц?в з потурання ?зра?льсько? арм??[98]. ?зра?льська пол?тика на окупованих територ?ях низкою громадських орган?зац?й ? правозахисник?в пор?внюються з пол?тикою апарте?ду в ПАР.
Розсл?дування, проведене If Americans Knew, звинувачу? багато великих св?тових ЗМ? у фальсиф?кац?? опубл?кованих даних на користь ?зра?лю. Так, за твердженням If Americans Knew, попри те, що в?д в?йськових д?й ?зра?лю гине набагато б?льше невинного мирного палестинського населення, н?ж в самому ?зра?л? в?д д?й палестинських терорист?в, ?нформац?я про жертви з ?зра?льсько? сторони з'явля?ться в ЗМ? значно част?ше. Цим, на думку ц??? орган?зац??, обумовлю?ться сол?дарн?сть американсько? громадськост? з ?зра?лем[99].
Разом з тим, багато анал?тик?в скептично ставляться до зв?т?в правозахисних груп, що працюють з палестинцями, зокрема ?Amnesty International? ? Бецелем (в ?зра?льських та ?нших ЗМ? не раз публ?кувалися статт?, в яких вказувалося, що Бецелем спотворю? ?нформац?ю, прихову? незручн? факти, а ?нколи й п?дтасову? ?х[100][101]. Зг?дно з твердженнями деяких ?зра?льських ЗМ?, Бецелем викривали ? в спробах виправдати терорист?в[102] ? в брехливих статистичних зв?тах.[103][104]). Ними в?дзнача?ться виб?рковий п?дх?д правозахисник?в до ?нформац?? ? певна ?деолог?чна упереджен?сть. Що стосу?ться упередженост?, уряди багатьох кра?н, у тому числ? Демократично? Республ?ки Конго,[105] Китаю,[106] В'?тнама,[107] Рос??[108] та Сполучених Штат?в Америки[109] виступали проти ?Amnesty International?, оск?льки, на ?хню думку, ця орган?зац?я поширю? упереджену ?нформац?ю або не розгляда? загрозу безпец? держави як пом'якшувальну обставину.
З ?ншого боку, орган?зац?я ?Media Watch International? в?дзнача?, що м?жнародн? ЗМ?, включаючи найб?льш? св?тов? ?нформац?йн? агентства, систематично спотворюють ?нформац?ю про конфл?кт таким чином, щоб представити палестинських араб?в постраждалою стороною, а ?зра?ль агресором[110][111][112][113].
За словами If Americans Knew, ?зра?ль отриму? найб?льшу ф?нансову допомогу в?д американського уряду (в розм?р? близько 3 м?льярд?в долар?в щор?чно), незважаючи на ?снування велико? к?лькост? кра?н, в яких р?вень життя набагато нижчий, а пол?тична нестаб?льн?сть — вища. Проте, сл?д зазначити, що ?зра?ль ? важливим стратег?чним ? пол?тичним союзником США, знаходиться п?д загрозою в?йни ?з сво?ми найближчими сус?дами (серед яких ? рег?ональн? державами як ?ран) ? витрача? значну частину ВВП на нац?ональну оборону ? безпеку[114].
У той же час за даними Washington ProFile, Палестинська автоном?я стала найб?льшим у св?т? одержувачем гуман?тарно? допомоги на душу населення. Зокрема, в 2006 роц? середньостатистичний палестинець отримав в?д зах?дних донор?в (без урахування арабських держав, Япон?? та ?н) $300, в той час як середньостатистичний африканець (п?вденн?ше Сахари) — лише $44[115].
- ↑ Израиль. Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Исторический очерк // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ Ada Aharoni ?The Forced Migration of Jews from Arab Countries [Арх?вовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine.], Historical Society of Jews from Egypt website. Accessed February 1, 2009.
- ↑ ?The Palestinian Refugee Issue: Rhetoric vs. Reality [Арх?вовано 27 грудня 2008 у Wayback Machine.]", Sidney Zabludoff, Jewish Political Studies Review 20:1-2 (Spring 2008)
- ↑ Schulze, Kirsten E. (2008). The Arab-Israeli Conflict (англ.). Pearson Longman. ISBN 978-0-582-77189-5.
- ↑ Communication dated 11 May 1948 from J. Fletcher-Cooke of the United Kingdom delegation to the United Nations Commission on Palestine to Dr. Ralph J. Bunche, Principal Secretary to the Commission (англ.). Unispal.un.org. 12 травня 1948. Арх?в ориг?налу за 12 грудня 2013. Процитовано 29 червня 2014.
- ↑ а б Silverburg, Sanford R. (2009). Palestine and International Law: Essays on Politics and Economics (англ.). McFarland. ISBN 978-0-7864-4248-5.
- ↑ Cattan, Henry (2022). The Palestine Question (англ.). Taylor & Francis. doi:10.4324/9781003325772-11. ISBN 978-1-000-73750-9.
- ↑ Proclamation of state of Israel - Cablegram to SecGen. S/747. Question of Palestine (англ.). Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ В. Погромський, С. Седн?ва (2013). Арабо-?зра?льська в?йна 1948-1949 рр. у глобальному контекст? близькосх?дного конфл?кту. Ем?нак (1-4): 19—26. ISSN 1998-4634. Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ Cragg, Kenneth (1997). Palestine: the prize and price of Zion (англ.). London: Cassell. с. 56, 116. ISBN 978-0-304-70075-2.
- ↑ ?орд?с, Дан?ель. ?зра?ль. Коротка ?стор?я в?дродження нац?? (укр.). Наш Формат. ISBN 978-617-7973-48-4.
- ↑ Beker, A. (2005). The Forgotten Narrative: Jewish Refugees From Arab Countries. Jewish Political Studies Review. 17 (3/4): 4. JSTOR 25834637.
- ↑ Immigrants to Israel: 1948-1952. www.jewishvirtuallibrary.org. Процитовано 12 жовтня 2023.
- ↑ Fraser, Thomas (2018). The Arab-Israeli Conflict (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 56—57. ISBN 978-1-137-38745-5.
- ↑ а б Bornstein, Avram S. (2002). Crossing the Green Line Between the West Bank and Israel (англ.). University of Pennsylvania Press. с. 40. ISBN 978-0-8122-1793-3.
- ↑ Gilbert, Martin (2005). The Routledge Atlas of the Arab-Israeli Conflict (англ.). Psychology Press. с. 47. ISBN 978-0-415-35900-9.
- ↑ Gallagher, Nancy (2007). Quakers in the Israeli–Palestinian Conflict: The Dilemmas of NGO Humanitarian Activism (англ.). I.B.Tauris. с. 61. ISBN 978-1-61797-376-5.
- ↑ Pappe, Ilan (2004). A History of Modern Palestine: One Land, Two Peoples (англ.). Cambridge University Press. с. 6—11. ISBN 978-0-521-55632-3.
- ↑ Israel Poisoned Palestinian Land to Build West Bank Settlement in 1970s, Documents Reveal. Haaretx (англ.). 14 жовтня 2022.
- ↑ Israeli forces 'poisoned wells in Palestinian villages' during 1948 Nakba, unearthed documents show. The New Arab (англ.). 15 жовтня 2022.
- ↑ Documents Reveal Israeli Army Poisoned Water Wells in Palestinian Towns During 1948 War. Asharq al-Awsat (англ.). 15 жовтня 2022.
- ↑ Gaza and the West Bank and the Source of Recent Problems in Palestine. www.iemed.org. Процитовано 12 жовтня 2023.
- ↑ Evolution of UNRWA's mandate to Palestine refugees - Statement of Commissioner-General. Question of Palestine (англ.). Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ Black, Ian (2017). Enemies and Neighbours: Arabs and Jews in Palestine and Israel, 1917-2017. Penguin Books Limited. ISBN 978-0-241-00443-2.
- ↑ Политэкономия: Шесть дней вечной войны [Арх?вовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Smith, 2006, с. 126. ?Nasser, the Egyptian president, decided to mass troops in the Sinai…casus belli by Israel.?
- ↑ 1973: Arab states attack Israeli forces. On This Day. BBC. Арх?в ориг?налу за 14 липня 2012. Процитовано 15 липня 2007.
- ↑ Bregman, 2002, с. 171—4
- ↑ а б в г д Держава ?зра?ль. ?зра?ль ? арабський св?т // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ а б Государство Израиль. Внешняя политика // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ Резолюц?я 487 Ради Безпеки ООН[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Secondary Wars and Atrocities of the Twentieth Century. Арх?в ориг?налу за 7 травня 2009. Процитовано 7 травня 2009.
- ↑ Harkavy та Neuman, 2001, с. 270
- ↑ The Arab Peace Initiative [Арх?вовано 20 серпня 2008 у Wayback Machine.] Arab League Beirut Declaration of 28 March 2002
- ↑ Harel, Amos. Hezbollah kills 8 soldiers, kidnaps two in offensive on northern border (англ?йською) . Haaretz. Арх?в ориг?налу за 2 червня 2009. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Hezbollah Raid Opens 2nd Front for Israel (англ?йською) . The Washington Post. Арх?в ориг?налу за 20 жовтня 2012.
- ↑ Hezbollah Captures Two Israeli Soldiers (англ?йською) . National Public Radio. 12 июля,2006. Арх?в ориг?налу за 6 вересня 2012.
- ↑ Clashes spread to Lebanon as Hezbollah raids Israel — International Herald Tribune. Арх?в ориг?налу за 17 липня 2006. Процитовано 17 липня 2006.
- ↑ ????? nrg — ????????: ????? ??? ??????, ????? ??????. Арх?в ориг?налу за 1 грудня 2011. Процитовано 9 листопада 2011.
- ↑ Day-by-day: Lebanon crisis - week one (англ?йською) . BBC. 19 июля, 2006. Арх?в ориг?налу за 3 кв?тня 2019.
- ↑ Hezbollah: 2 Israeli Soldiers Captured (англ?йською) . China Radio International. 12-07-2006. Арх?в ориг?налу за 25 жовтня 2011. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Halutz resignation spurs calls for Olmert, Peretz to quit too (англ?йською) . Haaretz. 17-01-2007. Арх?в ориг?налу за 21-08-2008. Процитовано 7 июля 2008. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Walker, Peter; News Agencies (21 мая 2008). Syria and Israel officially confirm peace talks (англ?йською) . The Guardian. Арх?в ориг?налу за 21 травня 2008.
- ↑ Israel's Border and Security Problems [Арх?вовано 10 с?чня 2011 у Wayback Machine.], article by Chief of Staff Dayan in ?Foreign Affairs?, XXXIII (January 1955), pp. 118.
- ↑ Моше Даян. Жити з Б?бл??ю. — ?русалим : Б?бл?отека Ал?я, 1986. — 240 с. — ISBN 965-320-005-4.
- ↑ Даян М. Дневник Синайской кампании. — Москва : Изографус; ЭКСМО, 2003. — С. 21—23. — ISBN 5-94661-052-Х.
- ↑ NYTimes — The Interregnum. Арх?в ориг?налу за 9 с?чня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ Israel Ministry of Foreign Affairs — The Palestinian National Covenant- July 1968. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2019. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ Ma'alot, Kiryat Shmona, and Other Terrorist Targets in the 1970s. Арх?в ориг?налу за 30 вересня 2007. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ Andrews, Edmund L.; John Kifner. (27 с?чня 2008). ?George Habash, Palestinian Terrorism Tactician, Dies at 82.? (англ?йською) . The New York Times. Арх?в ориг?налу за 15 кв?тня 2009. Процитовано 12 травня 2008..
- ↑ Crowdy, 2006, с. 333
- ↑ The PLO's Ten Point Plan. Арх?в ориг?налу за 31 с?чня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ Why did the PLO suddenly decide, in 1988, that Israel had a right to exist?. Арх?в ориг?налу за 25 жовтня 2016. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ Intifada. Microsoft Encarta. 2007. Арх?в ориг?налу за 3 кв?тня 2008. Процитовано 16 вересня 2007. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Haberman, Clyde (09-12-1991). After 4 Years, Intifada Still Smolders. The New York Times. Процитовано 28 березня 2008.
- ↑ Mowlana, Gerbner та Schiller, 1992, с. 111
- ↑ Bregman, 2002, с. 236
- ↑ From the End of the Cold War to 2001 (англ?йською) . Boston College. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2007. Процитовано 16 июля 2007. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Israel-Palestine Liberation Organization letters of recognition
- ↑ Fatal Terrorist Attacks in Israel Since the Declaration of Principles(September 1993). Арх?в ориг?налу за 14 грудня 2011. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Settlements information, Foundation for Middle East Peace. Sources of Population Growth: Total Israeli Population and Settler Population, 1991 - 2003 (англ?йською) . Арх?в ориг?налу за 11 травня 2008. Процитовано 12 грудня 2007.
{{cite web}}
: Зовн?шн? посилання в
(дов?дка) [Арх?вовано 2025-08-06 у Archive.is]|first=
- ↑ Bregman, 2002, с. 257
- ↑ The Wye River Memorandum (англ?йською) . U.S. Department of State. 23-10-1998. Арх?в ориг?налу за 23-08-2003. Процитовано 16 липня 2007.
- ↑ Essentials of the Camp David II Proposals by Israel. Арх?в ориг?налу за 22 жовтня 2013. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Gelvin, 2005, с. 240
- ↑ Число загиблих в ?нтифад? Аль-Акса. Арх?в ориг?налу за 2 грудня 2010. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Israeli death toll in intifada higher than last two wars. Арх?в ориг?налу за 10 червня 2008. Процитовано 3 с?чня 2012. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Кривава статистика В?йни Осло. Арх?в ориг?налу за 2 с?чня 2014. Процитовано 3 с?чня 2012. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Уряд ?зра?лю схвалив законопроект про компенсац?? переселенцям з Гази. Арх?в ориг?налу за 12 березня 2013. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ West Bank barrier route disputed, Israeli missile kills 2 (англ?йською) . The Associated Press (via USA Today). 29-07-2004. Арх?в ориг?налу за 12 кв?тня 2008. Процитовано 16 липня 2007.
- ↑ Програмна промова ?зра?льського прем'?ра в ун?верситет? Бар-?лан. Арх?в ориг?налу за 18 червня 2009. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Як побудувати мир на Близькому Сход?. Арх?в ориг?налу за 20 с?чня 2012. Процитовано 3 с?чня 2012. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ ?зра?ль заморозив буд?вництво поселень на Зах?дному берез? р. Йордан [Арх?вовано 21 вересня 2010 у Wayback Machine.] news.mail.am
- ↑ Начались израильско-палестинские переговоры — стороны озвучили свои требования [Арх?вовано 5 вересня 2010 у Wayback Machine.] newsru.com 2.9.2010
- ↑ ЛАГ поддержит отказ палестинцев продолжить переговоры из-за строительства в поселениях. Арх?в ориг?налу за 18 листопада 2010. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Планы раздела Палестины // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ а б Конституционное право зарубежных стран. Под общей редакцией члена-корреспондента РАН, профессора М. В. Баглая, Ю. И. Лейбо и Ф. М. Энтина. М., 2008, стр. 1023.
- ↑ План ООН по разделу Палестины. [Арх?вовано 27 с?чня 2009 у Wayback Machine.] На сайте krugosvet.ru
- ↑ В половин? авторитетних м?жнародних енциклопед?й (Encarta [Арх?вовано 20 серпня 2009 у Wayback Machine.], Library of Congress [Арх?вовано 2025-08-06 у Archive.is] тощо) м?ститься цифра площ? 20,77 тис. км2, а в решт? (Britannica [Арх?вовано 27 с?чня 2013 у Wayback Machine.], National Geographic [Арх?вовано 15 грудня 2009 у Wayback Machine.], BBC News [Арх?вовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.]) 21,5-22 тис. км2, тобто включаючи анексован? Голанськ? висоти ? Сх?дний ?русалим
- ↑ Israel. The World Factbook (англ?йською) . ЦРУ. 19 червня 2006. Арх?в ориг?налу за 24 грудня 2018. Процитовано 1 липня 2008. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Area of Districts, Sub-Districts, Natural Regions and Lakes (PDF). Statistical Abstract of Israel (англ?йською) . Israel Central Bureau of Statistics. 2006. Арх?в ориг?налу (PDF) за 26 серпня 2013. Процитовано 6 липня 2008.
- ↑ Israel (Geography). Country Studies (англ?йською) . The Library of Congress. Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011. Процитовано 1 липня 2008.
- ↑ Кемп-Дев?дський процес. Арх?в ориг?налу за 20 березня 2008. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ В. П. Панкратьев. Иордано-израильский мирный договор. Арх?в ориг?налу за 27 грудня 2008. Процитовано 3 с?чня 2012. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Израиль передвигает границу с Иорданией. Russia-on-line. 24 жовтня 2004. Арх?в ориг?налу за 14 серпня 2011. Процитовано 21 липня 2008.
- ↑ ?Ahmadinejad rails against Israel for 'genocide' against Palestinians? — On Deadline
- ↑ Russia Criticizes Israel for Offensive [Арх?вовано 7 кв?тня 2008 у Wayback Machine.], Breitbart.com
- ↑ Condolisa Rice criticizes Israel for settlement expansion. Арх?в ориг?налу за 24 вересня 2011. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Nicolas Sarcozy criticizes Israel's settlement expansion [Арх?вовано 28 кв?тня 2019 у Archive.is], People's daily, June 23, 2008
- ↑ UN blames Israel for Gaza humanitarian crisis. Арх?в ориг?налу за 3 кв?тня 2019. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Israel and the Occupied Territories. Amnesty International Report 2006 (англ?йською) . М?жнародна амн?ст?я. 2006. Арх?в ориг?налу за 30 червня 2006. Процитовано 20 липня 2007.
- ↑ Israel/Palestinian Authority (англ?йською) . Human Rights Watch. Арх?в ориг?налу за 10 липня 2012. Процитовано 20 липня 2007.
- ↑ Land Grab: Israel's Settlement Policy in the West Bank (англ?йською) . B'Tselem. травень 2002 року. Арх?в ориг?налу за 06.10.2008. Процитовано 9.08.2007.
- ↑ IDF doctor says Dirani rape…
- ↑ Tortures of Detainess Report (PDF). Арх?в ориг?налу (PDF) за 25 листопада 2011. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Situation in the Occupied territories. Арх?в ориг?налу за 31 жовтня 2014. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Palestinian Homes Demolition Report
- ↑ Testimony of Abu Karsh. Арх?в ориг?налу за 2 серпня 2012. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Analyzing Media about Israel. Арх?в ориг?налу за 3 с?чня 2012. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Черговий наклеп ?Бецелем? покликаний в?двернути увагу сусп?льства. Арх?в ориг?налу за 13 листопада 2011. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ ВЕСЬ СВ?Т НАСИЛЬСТВА ? БРЕХН?. Арх?в ориг?налу за 2 березня 2010. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Факти: як ?зра?льськ? правозахисники перетворюють терорист?в в ?мученик?в С?ону?. Арх?в ориг?налу за 12 кв?тня 2008. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ Статистика ?Бецелем? не выдержала перепроверки. Арх?в ориг?налу за 20 кв?тня 2013. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ B'Tselem's Annual Casualty Figures Questioned, by Tamar Sternthal — CAMERA January 3, 2007. Арх?в ориг?налу за 2 с?чня 2014. Процитовано 3 с?чня 2012.
- ↑ ?DR Congo blasts Amnesty International report on repression?, The Namibian, 14 с?чня 2000. (Перев?рено 15 травня 2006)
- ↑ The U.S. and China This Week [Арх?вовано 17 с?чня 2019 у Wayback Machine.], U.S.-China Policy Foundation, 16 лютого 2001. (Перев?рено 15 травня 2006)
- ↑ ?The Cream of The Diplomatic Crop from Ha Noi. [Арх?вовано 17 с?чня 2019 у Wayback Machine.]?, THIEN LY B?U TOA. (Перев?рено 15 травня 2006)
- ↑ ?Russian official blasts Amnesty International over Chechnya refugees [Арх?вовано 26 травня 2007 у Wayback Machine.]?, Human Rights Violations in Chechnya, 22 August 2003. (Перев?рено 15 травня 2006)
- ↑ Press Briefing By Scott McClellan [Арх?вовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.], The White House, 25 May 2005. (Перев?рено 30 травня 2006)
- ↑ ?Награда? ?Самый Необъективный Репортаж – 2002?. Беспристрастный Репортаж. Media Watch International. 4 с?чня 2003 року. Арх?в ориг?налу за 25 серпня 2007. Процитовано 20 липня 2008.
- ↑ ?Нью-Йорк Таймс? игнорирует палестинский террор. Беспристрастный Репортаж. Media Watch International. 18 травня 2003 року. Арх?в ориг?налу за 26 серпня 2007. Процитовано 20 липня 2008.
- ↑ Изучаем заголовки агентства ?Рейтер?. Беспристрастный Репортаж. Media Watch International. 16 липня 2003 року. Арх?в ориг?налу за 25 серпня 2007. Процитовано 20 липня 2008.
- ↑ Руководство ВВС извиняется за публикацию лживых материалов. Беспристрастный Репортаж. Media Watch International. 19 березня 2004 року. Арх?в ориг?налу за 23 вересня 2007. Процитовано 20 липня 2008.
- ↑ US assistance to Israel
- ↑ Резонанс ?Хамаса?. Washington ProFile. 23 червня 2007 року. Арх?в ориг?налу за 29 червня 2007. Процитовано 21 липня 2008.
- Гамаль Абдн Насир (Насер). Щоденник про в?йну в Палестин? // 2020 (Завантажити [Арх?вовано 6 листопада 2020 у Wayback Machine.])
- Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратег?чна лог?ка громадянського конфл?кту / Переклад С.Г?р?ка. — К.: Видавництво ?Кл?о?, 2014. — С.137-169 (розд?л ?Перша палестинська ?нтифада (1987—1992)?).